6 клас. Температура повітря

 Температура повітря

(супровід мультимедійної презентації)

1 Зміни температури повітря залежно від кута падіння сонячних променів

Вам вже відомо з попередніх класів, що показник температури вимірюють спецальним приладом - термометром, який містить шкалу, що відображена у градусах Цельсія та має позначки нижче 0 (від'ємна температура) та вище 0 (додатня). Ртуть, що знаходиться всередині нього, піднімається по стовбчику з залежності від темератури навколишнього середовища.

Температура безпосередньо залежить від кута падіння сонячних променів, тобто від широти місцевості. Атмосферне повітря нагрівається та охолоджується від земної поверхні, яка перебуває під впливом сонячної радіації. Кількість радіації залежить від тривалості освітлення поверхні сонячними променями та кута їх падіння. Чим менший кут падіння сонячних променів, тим менше сонячної енергії отримує поверхня Землі, тим менше вона нагрівається та віддає тепла в атмосферу.

Висновок 1. Кількість сонячної радіації зменшується на Землі в напрямку від екватора до полюсів, оскільки в цьому напрямку зменшується кут падіння сонячних променів.

2 Аналіз спостережень за температурою повітря 

Використовуючи дані про температуру повітря, будують графіки зміни цього показника протягом доби, місяця, року, обчислюють середню температуру й амплітуду коливань температур.

Середню добову температуру обчислюють як середнє арифметичне декількох чисел: складають усі показники добового ходу температур і отримане число ділять на кількість проведених вимірів.

Амплітуду коливань температур знаходять, визначаючи різницю між найбільшою і найменшою температурою за певний період (добу, місяць, рік).

Висновок 2. Температура повітря протягом доби змінюється внаслідок зміни освітленості поверхні. Річний хід температур пов’язаний зі зміною висоти Сонця над горизонтом і тривалістю дня і ночі протягом року.

3 Карта ізотерм

Приклад проведення ізотерм на карті (ізотерми січня)

Відповідно до розподілу сонячної радіації температура повітря залежить від географічної широти місцевості. Від екватора до полюсів температура повітря знижується.

Якщо на географічну карту нанести значення середніх місячних або середніх річних температур повітря, визначених за даними спостережень, і з’єднати точки з однаковою температурою, то отримаємо карту ізотерм.

Ізотерми — це лінії рівної температури повітря, які наочно показують географічний розподіл температур. Для того щоб виключити вплив висоти на температуру повітря, будують карту ізотерм для рівня моря.

Для характеристики температур найчастіше використовують січневі, липневі та річні показники.

Висновок 3. Карта ізотерм відображає розподіл середніх температур повітря на поверхні Землі.

4. Річне обертання Землі навколо Сонця 

 «Практична теорія»

Уявіть собі, що до вашої школи приїхали гості — школярі зі спекотної африканської країни Конґо. Обмінюючись враженнями, розповідями про свої країни, ви, можливо, з подивом дізнаєтеся про те, що в Конґо — країні, розташованій на екваторі, немає звичної для нас зміни пір року. Водночас для ваших гостей вражаючим відкриттям буде наша зима, сніг і морози... Чи зможете ви пояснити гостям причини тих «фантастичних» явищ у природі, що відбуваються в нас у вигляді зміни пір року? (подумайте)

Для цього проведімо невеликий експеримент. Поставимо глобус поблизу включеної лампи та будемо обертати його проти годинникової стрілки. Лампа, імітуючи Сонце, буде краще освітлювати одну з половин глобуса — то Північну, то Південну півкулю. Екватор весь час перебуватиме в зоні високої освітленості, а от середні широти, а найбільше полюси, будуть перебувати в різних зонах освітленості залежно від положення глобуса. 

Цей простий експеримент дозволяє зробити й деякі припущення щодо причин зміни пір року. Однак будь-якому експерименту необхідне наукове обґрунтування, яке підтвердить або спростує його правильність.

Земна вісь постійно нахилена до площини орбіти під кутом 66° 33". Під час руху Землі навколо Сонця кут нахилу залишається незмінним. Завдяки цьому Земля обертається до Сонця то Північною, то Південною півкулями. Відповідно, більше тепла отримує то одна, то друга півкуля. Саме тому виділяють 22 червня і 22 грудня — дні сонцестояння; 21 березня і 23 вересня — дні рівнодення.

Тропіки — паралелі, що віддалені на 23° 27" на північ (Північний), на південь (Південний) від екватора. У дні сонцестояння Сонце стоїть над тропіками в зеніті.

Полярні кола — Північне і Південне — паралелі в Північній, Південній півкулях із широтою 66° 33".

У Північній півкулі в день зимового сонцестояння на північ від полярного кола Сонце не сходить, а в день літнього сонцестояння не заходить. Таке саме явище спостерігаємо на південь від Південного полярного кола.

Висновок 4. Протягом року різні ділянки нашої планети по-різному освітлює й нагріває Сонце.

ДЗ: 1. параграфи 30-31

2. Побудуйте у зошиті графік добового ходу температур, обчисліть середню добову температуру та добову амплітуду коливань температур, користуючись наведеними даними.

Час вимірювання, год	0	3	6	9	12	15	18	21
Температура, t	-2	-4	-5	-2	0	+3	+2	+1

Для виконання завдання скористайтеся прикладом графіку ходу температур у підручнику на ст. 121, 124 або слайдами презентації.

та пунктом 2 цього конспекту, де зазначено формули для обчислення середнього показника температур та амплітуди. Обов'язково враховуйте, що від'ємні показники зі знаком (-) при додаванні з такими самими сумуються, тобто число зі знаком (-) стає ще більшим, а от із (+) навпаки отримуємо різницю. Якщо вивикнуть питання, пишіть, бо знаю, що такого на математиці ви ще не вчили, але наша програми містить такі завдання.