8 клас. Національний склад населення України

НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Україна — багатонаціональна держава. 1 листопада 1991 року Верховна Рада України прийняла Декларацію прав національно­стей України. Ознайомимося з текстом Декларації. Витяги з Декла­рації: «Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політич­ні, економічні, соціальні та культурні права. Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, обіймають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях. Дискримінація за національною ознакою забороняється й карається за законом» (Стаття 1).

«Усім громадянам України кожної національності гарантовано право сповідувати свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята, брати участь у традиційних обрядах своїх народів» (Стаття 4).

Особливості національного складу населення України визначають за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Із числа 130 національностей та народностей, представники яких, згідно перепису, проживають у нашій країні, переважним за кількістю етносом є українці. Представники усіх інших національностей — національні меншини.

Індивідуальне завдання:
Виявлення самобутності національних меншин України

Ваше самостійне завдання буде таким: 

1. Необхідно обрати видатного діяча культури — представника даного народу, життя і творчість якого пов’язана з Україною. 

2. Знайти і додати (або намалювати) зображення пам’ятки культури, певного символу, які підкреслюють самобутність народу, представником якого є цей діяч.

3. Етнічні особливості. Визначити традиції, кулінарні вподобання, вбрання та інше цього народу.

Можливі варіанти для кожної національної меншини (можна обрати запропонований або взяти свій):

Росіяни. Михайло Булгаков, його вислови про Київ, захоплення ним. Росіяни-старовіри. Пам’ятник липованину в місті Вилкове. Старообрядницький Успенський храм у селі Біла Криниця Чернівецької області.

Білоруси. Білоруські корені Олени Теліги. Погонь — традиційний національний герб Білорусі у вигляді зображення на червоному фоні озброєного срібного лицаря на срібному коні. Є частиною сучасних гербів міста Ізяслав та Старокостянтинівського району Хмельницької області. Національні страви: кулага, холодник, студень, затирка, крамбамбулі.

Молдовани. Співачка Софія Ротару. Церква Св. Іллі (1905-1913 рр.) в селі Топорівці Новоселицького району Чернівецької області. Архітектурні форми нагадують середньовічні молдовські церкви. Зображення голів двох биків — частини гербів Буковини та Бессарабії — на гербі Новоселицького району. Більша частина Бессарабії розташована на території сучасної Молдови.

Кримські татари. Співачка Джамала. Агатангел Кримський. Вірш їси Абдурамана «Вчися». Тамга, трагічний символ Сюрґюн, «Хайтарма», Ханський палац у Бахчисараї, мечеть Джума-Джамі.

Болгари. Михайло Паращук — український і болгарський скульптор. Місто Болград, мартениці.

Угорці. Бела Барток, його висловлювання про музику. Погруддя королю Іштвану, пам’ятник Шандору Петефі в Берегово, пам’ятник Ілоні Зріні і Ференцу II Ракоці в Мукачівському замку, пам’ятники міфічному птаху Турулу в Ужгороді і Мукачевому. Гастрономічний фестиваль «Сливовий леквар» у селі Геча Берегівського району Закарпатської області.

Румуни. Міхай Емінеску, його вірш «Надія». Пам’ятник Емінеску, Миколаївський собор з ознаками стилю «бринковяну», характерного для румунських культових споруд, у Чернівцях.

Поляки. Юліуш Словацький, його вірш «Якщо ти будеш у моїй країні...». Пам’ятник поету в Києві, музей у Кременці. Музей Джозефа Конрада в Бердичеві.

Євреї. Шолом-Алейхем, музей-садиба письменника в Переяславі-Хмельницькому. Шмуель Йосеф Агнон, вірш українського поета Петра Тимочко «В Єрусалим, до берегів Кедрону...», присвячений Агнону. Синагоги — пам’ятки архітектури в Луцьку, Жовкві, Шаргороді, Сатанові, Гусятині. Кіркут (єврейський цвинтар) у Підгайцях. Паломництво хасидів в Умань і Меджибіж.

Вірмени. Сергій Параджанов. Монастир Сурб-Хач (з вірменської — Святий Хрест) поблизу міста Старий Крим в АРК, вірменські церкви у Львові, Чернівцях, дзвіниця зруйнованої Миколаївської вірменської церкви в Кам’янці-Подільському, хачкари (вірменські кам’яні хрести) у Феодосії.

Греки. Грецьке походження художника Архипа Куїнджі та вченого Василя Каразіна. Пам’ятник Каразіну в Харкові, напис на ньому. Антична спадщина в Північному Причорномор’ї. Міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» (грецькою — «Велике свято»), який проводять у Приазов’ї.

Німці. Барон Фальц-Фейн, піаніст Святослав Ріхтер. Лютеранська кірха в Луцьку.

ДЗ: § 56. Підготувати представлення діяча культури. (вище опис).