10 клас. Міжнародні відносини і міжнародне право. Система безпеки

(до уроку додається презентація)

Міжнародні відносини

         Нині подія, що відбулася в одному місці, може вплинути на весь світ. Велика кількість тісних політичних, економічних, культурних та інших зв’язків між регіонами й країнами потребує врегулювання, визначення чітких правил того, як вони здійснюються. Ці принципи були викладені в численних міжнародних угодах та деклараціях, що дозволяє, з одного боку, уникнути конфліктів, а з іншого — зробити співпрацю між країнами більш ефективною. Існуючу систему зв’язків між країнами називають міжнародними відносинами.

       Міжнародні відносини — система взаємодій, суб’єктами яких є держави, міжнародні міжурядові та міжнародні неурядові організації, транснаціональні корпорації та, за особливих умов, приватні особи. До сфери міжнародних відносин належать військово-політичні, економічні, екологічні, гуманітарні та інші проблеми світового співтовариства.

        Засобом здійснення міжнародних відносин є дипломатія. До поняття дипломатії належить і сукупність практичних заходів, прийомів і методів, що застосовують за конкретних умов і характеру завдань, і офіційна діяльність глав держав та урядів щодо здійснення зовнішньої політики держав, а також щодо захисту інтересів цих держав. Крім того, із поняттям дипломатії пов’язують мистецтво ведення переговорів для запобігання або врегулювання конфліктів, пошуків компромісів і взаємоприйнятних рішень, розширення та поглиблення міжнародного співробітництва.

МЕТА ТА ВИДИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

 Міжнародна безпека

         Упродовж минулого століття розвиток світу визначало протиборство двох геополітичних об’єднань держав, приблизно рівних за силою, — соціалістичного табору, очолюваного СРСР, і західних демократій на чолі зі США. Унаслідок розпаду СРСР, що зазнав поразки в «холодній війні», у світі залишився лише один полюс сили — США, тобто світ став однополярним. Проте такі держави, як Китай, Японія, Росія, Індія, Німеччина, Франція, теж претендують на свій «шматок пирога». Це має такі наслідки:

• відсутність безумовної підтримки політики США союзниками;

• наростання протестних настроїв серед самих американців, не згодних сплачувати вартість світової гегемонії своєї країни як доларами, що можуть бути спрямовані на інші цілі, так і життями американських солдатів, які гинуть у різних куточках світу;

• обурення й організований опір потенційних жертв, не згодних із тим, що великі держави відповідно до своїх інтересів вирішують їхню долю.

         Для уникнення чергового світового конфлікту через прагнення великих держав глобального панування в період після Другої світової війни було розроблено принципи міжнародної безпеки, які полягають у підтриманні та зміцненні міжнародного миру та безпеки на основі спільних дій держав:

• сучасні міжнародні відносини мають гарантувати однаковий рівень безпеки для всіх країн;

• для розв’язання проблем безпеки необхідна співпраця всіх учасників міжнародних відносин;

• для усунення агресії та розв’язання конфліктів мають бути застосовані колективні дії світового співтовариства;

• використання широкого арсеналу засобів підтримання миру;

• міжнародні відносини мають базуватися на принципах взаємної довіри, прозорості світової політики та системності безпеки.

          Механізмом дотримання цих принципів є діяльність ООН. Відповідно до Статуту ООН, підтримання міжнародного миру та безпеки має будуватися на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та здійснюватися Генеральною Асамблеєю (загальними зборами представників країн — учасниць ООН) і Радою Безпеки (вищий орган із 15 членів — п’ять постійних та десять непостійних, яких обирають кожні два роки), компетенція яких у цій сфері чітко розмежована.

СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ

 Міжнародне право

     Систему відносин між державами, міжнародними організаціями регулюють норми міжнародного права. Передусім воно засноване на Статуті ООН, який започаткував сучасне міжнародне право. У ньому закріплені основоположні принципи міжнародного права.

       Відносини між державами є предметом міжнародного права. Його суб’єктами виступають держава загалом та міжнародні організації, а об’єктами — матеріальні та нематеріальні блага, із приводу яких виникають міждержавні відносини (наприклад територія, природні ресурси). Суб’єкти міжнародного права — це утворення, здатні мати права й обов’язки, що випливають із міжнародного права, захищати їх і здійснювати міжнародні відносини, регульовані міжнародним правом.

      У міжнародному праві над суб’єктами немає верховного органу, а діє давньоримський принцип «рівний над рівним не має влади». Тому суб’єкти міжнародного права самі створюють механізми його забезпечення.

      Виділяють первинні, вторинні й нетипові суб’єкти міжнародного права.

     Первинними та основними суб’єктами міжнародного права є держави. Держави є суб’єктами міжнародного права внаслідок свого існування. Незалежно від того, які органи представляють державу в міжнародних відносинах — уряд, глава держави, міністр закордонних справ, якість суб’єкта міжнародного права належить державі загалом.

      Держава як суб’єкт міжнародного права має володіти такими ознаками: державний суверенітет, державна територія, населення, державна влада.

      Державний суверенітет — це верховенство влади держави на своїй території та її незалежність у міжнародних відносинах. Для реалізації суверенних прав держави істотне значення має поняття юрисдикції.

       Юрисдикція — це прояв суверенітету держави, який означає обсяг і сферу дії державної влади. Розрізняють такі види юрисдикції:

• за обсягом: повну або обмежену;

• за сферою дії: територіальну та екстериторіальну;

• за характером влади: законодавчу, виконавчу й судову.

       У межах території держава здійснює повну юрисдикцію. Повну екстериторіальну юрисдикцію держава здійснює на морських, повітряних та космічних кораблях, що перебувають у міжнародному просторі, а також у приміщеннях дипломатичних представництв на території інших держав. Обмежену юрисдикцію держава здійснює щодо своїх громадян, які перебувають за межами її території.

       Наявність території (так само, як і наявність суверенітету) є властивістю держави як суб’єкта міжнародного права. У міжнародному праві розрізняють три види території залежно від правового режиму: державна територія, територія зі змішаним режимом і територія з міжнародним режимом.

      Вторинними суб’єктами міжнародного права є міжнародні організації, тому що їх створюють держави — первинні суб’єкти.

      Міжнародна організація — це організація, яка створена на основі міжнародного договору для здійснення цілей, передбачених статутним документом, має постійні органи управління та стійку організаційну структуру. Міжнародні організації створюються відповідно до норм міжнародного прана, їх існування не має порушувати інтереси окремої держави або міжнародного співтовариства загалом. Як правило, міжнародні організації створюються для співпраці в конкретній сфері, наприклад Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК). Однак існують і універсальні міжнародні організації, до яких перш за все належить ООН.

     Крім названих основних суб’єктів міжнародного права — держав та міжнародних організацій, існують так звані «нетипові суб’єкти». Це утворення, які міжнародне співтовариство визнає як суб’єкта, хоча воно не відповідає критеріям повноцінного суб’єкта міжнародного права. До них відносять нації і народи, що борються за свою незалежність, та Ватикан.

            Нації і народи, що борються за свою незалежність, є державами на стадії становлення. У таких ситуаціях створюють органи, які ефективно здійснюють контроль над значною частиною території, представляють народ на міжнародній арені, тобто набувають деяких ознак державності. До таких суб’єктів міжнародного права можна віднести невизнані або частково визнані держави, наприклад Тайвань, Курдистан і Косово.

       Система міжнародних відносин та міжнародного права регулює відносини між державами та міжнародними організаціями. У сучасному вигляді міжнародні відносини сформувалися після Другої світової війни.

        Міжнародні видносини охоплюють різноманітні види зв'язків між державами. Одним із найголовніших їх завдань є збереження миру, уникнення конфліктів, а за умов війни — максимальне зменшення кількості її жертв.

      ДЗ: § 49, 50. Написати есе за таким твердженням:

     "На думку американського політолога Дж. Розенау, символічними суб'єктами міжнародних відносин є турист і терорист. Як ви розумієте цей вислів?"